Екстремальний відпочинок. Рецепт Ярослава Хорошого

Екстремальний відпочинок. Рецепт Ярослава Хорошого

Є речі, які притягують своєю простотою, вічністю. Повітря, вода, вогонь, земля. Ці поняття були до нас, будуть і без нас. Тепер, коли ми закували своє життя в бетонні стіни, залили його асфальтом, ми називаємо їх стихіями.

Тих, хто хоче говорити з ними „на ти” – екстремалами.

Що ж штовхає людей покидати теплі домівки, ситі місця і втікати якнайдалі від великих міст? Вимірювати відстань не кілометрами, а власними зусиллями та втомою. Хтось називає таких людей диваками, і відверто сміється їм вслід. Хтось заздрить їм, та ніколи не зможе відірвати своє тіло (в контексті напрошується конкретна його частина) від дивана, а погляд від телевізора. Ті, хто спробували себе в екстремальному туризмі – називають його природнім наркотиком. Стверджують, що перевіривши свої сили раз, ти будеш повертатися до цього бажання знов і знов.

Справді, коли кидаєш виклик всесильній стихії, відчуваєш себе частиною природи, перевіряєш, на що ти реально здатний. Чи витримаєш ти фізично, чи не зламає тебе страх. Іноді варто доводити собі – „я здатен на більше!”.

Вода приваблює своєю непереборністю, силою. Водний туризм, сплави по річках, порогах. Коли ти на воді на спортивному катамарані чи на байдарці є одна важлива особливість - ти керуєш своїм засобом тільки тоді, коли твоя швидкість вища від швидкості течії річки. Тоді приходить відчуття, що ти підкорив стихію. Силу, яку в принципі неможливо перемогти. Небезпека порогів та підводних каменів сприяє виділенню адреналіну, а кожен пройдений етап дарує відчуття нових неймовірних звершень.

На катамарані важливою складовою є командні дії. Без взаємопорозуміння та підтримки ніколи не добитись бажаного результату. Це ті поняття, про які часто забувають жителі жорстоких кам’яних джунглів.

Для початківців рекомендуємо тихі води рідного Дністра. Хто шукає гостріших відчуттів може мандрувати Південним Бугом. Профі шукають адреналін у непокірних водах карпатських річок.

Ще одним із способів випробувати свої сили на лоні природи є альпінізм — вид спорту, що основною метою ставить сходження на гірські вершини.

Як правило, технічна частина маршруту — від сотень метрів до декількох кілометрів, при цьому протягом всього маршруту не існує стаціонарних точок страховки. Про реальність небезпеки говорить значне число загиблих на гірських вершинах. Проте людей завжди манила висота. Сходження в залежності від складності і протяжності маршруту може тривати від декількох годин, до декількох днів, тижнів і навіть місяців. Існують альпійський і гімалайський стилі сходжень.

Альпійський стиль — це послідовний підйом на вершину разом зі всім спорядженням.

Гімалайський стиль відрізняється попередньою підготовкою маршруту сходження, провішуванням страхувальних вірьовок (поручнів), установкою проміжних таборів, доставкою спорядження і кисню в ці табори, що передбачає багаторазові підйоми і спуски з табору в табір. Гімалайський стиль — це своєрідна облога гори, що займає іноді 2-3 місяці, але саме така тактика дозволила досягнути вершин Евересту та інших восьмитисячників.

Скептики можуть сказати, що похід в гори може замінити шведська стінка у спортзалі, що неподалік. Проте, не можна порівняти свіже гірське повітря із запахом пилу та вчорашнього поту у спортивному приміщенні. Репетиція спектаклю ніколи не стане кращою від самої постановки.

Інші можуть заперечити, що екстрим можна знайти і в рідному місті: скейт, ролики, велик та інше. Це як прирівняти настільні ігри із реальним спортом. Наша країна дає нам унікальні можливості. Ми маємо і гори і море, ліси та степи. Головне – у нас є сильний та впертий характер, дарований нам предками.

Доки ми думаємо чи варто спробувати себе в чомусь радикально новому, спливають дорогоцінні секунди, хвилини, години, роки... Народ, ми всі думаємо як жити завтра, забуваємо, що життя проходить сьогодні.

Вперед за новими враженнями

Шукай нас вконтакті.ру.

Ярослав Хороший

Автор: NTER | Дата публикации: 15.02.11 |

Комментарии

Комментировать

ВКонтакте
FaceBook