<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Історія - NTer</title>
<link>http://nter.net.ua/</link>
<language>ru</language>
<description>Історія - NTer</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Як народився Тернопільський став</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/5322-yak-narodivsya-ternopilskij-stav.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/5322-yak-narodivsya-ternopilskij-stav.html</link>
<description><![CDATA[Захистом від нападу татар, джерелом води для млинів, місцем риболовлі, відпочинку був протягом століть великий став на річці Серет. На початку ХХ ст. рибу з нашої водойми експортували навіть у Польщу, але завдяки озеру славилося місто і хмарами комарів.]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Amber</dc:creator>
<pubDate>Thu, 08 Jul 2010 22:24:03 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Забутий тернопільський дворик</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/5226-zabutij-ternopilskij-dvorik.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/5226-zabutij-ternopilskij-dvorik.html</link>
<description><![CDATA[Закинуті та облуплені стоять дві кам'яні веранди у внутрішньому дворику великого будинку по бульв. Шевченка, 1. Це обшарпане місце туристам не показують, хоча саме звідси починався перший у Тернополі музей, попередник обласного краєзнавчого.]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Amber</dc:creator>
<pubDate>Thu, 01 Jul 2010 21:16:38 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Де У Тернополі була Дойчештрассе</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/4981-de-u-ternopoli-bula-dojcheshtrasse.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/4981-de-u-ternopoli-bula-dojcheshtrasse.html</link>
<description><![CDATA[Німецького імператора Вільгельма Гогенцолерна, австро-угорського Карла Габсбурга і, ймовірно, правителя Польщі Юзефа Пілсудського “бачили” стіни будинків на сучасному бульв. Шевченка.]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Amber</dc:creator>
<pubDate>Wed, 09 Jun 2010 22:17:09 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Кому Тернопіль завдячує своєю назвою?</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/4270-komu-ternopil-zavdyachuye-svoyeyu-nazvoyu.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/4270-komu-ternopil-zavdyachuye-svoyeyu-nazvoyu.html</link>
<description><![CDATA[Ще досі науковці дотримуються різних версій стосовно того, чому Тернопіль названий саме так. Хоча основна концепція вже виведена, однак є й інші, які також мають право на існування...]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Ольга</dc:creator>
<pubDate>Fri, 14 May 2010 11:53:17 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Звідки у Тернополі вулиця Руська</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/4107-zvidki-u-ternopoli-vulicya-ruska-foto.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/4107-zvidki-u-ternopoli-vulicya-ruska-foto.html</link>
<description><![CDATA[<p>Не від вдячності "братам-росіянам", а від старовинної самоназви українців "русини" отримала назву основна тепер вулиця нашого міста - Руська.</p>
<p><img style="float: left;" src="http://img.ria.ua/photos/ria/tmp_news_common/0/50/5069/5069m.jpg" alt="alt" /></p>]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Amber</dc:creator>
<pubDate>Sun, 09 May 2010 10:52:30 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Свято наближається!</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/2598-svyato-nablizhayetsya.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/2598-svyato-nablizhayetsya.html</link>
<description><![CDATA[Ще кілька днів і календарна зима нарешті завершиться. Якась надто холодна і надто зимова вона було цього року чи це ми вже просто звикли до зими в стилі &ldquo;осінь&rdquo;. Всі живуть в очікуванні теплого весняного повітря, легкого аромату квітів і ще таких невпевнених, але дуже жаданих перших променів сонця.]]></description>
<category><![CDATA[Історія]]></category>
<dc:creator>Syrochok</dc:creator>
<pubDate>Wed, 24 Feb 2010 09:54:55 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Історія новорічної красуні</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/1452-istoriya-novorichnoyi-krasuni.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/1452-istoriya-novorichnoyi-krasuni.html</link>
<description><![CDATA[Сьогодні важко уявити святкування Нового року без ялинки, в більшості випадків &ldquo;живої&rdquo;. Як би не вмовляв нас &ldquo;Green peace&rdquo; купляти штучні ялинки, частина  українців, а зокрема і тернополян,  продовжують  купляти  ялинки, так би мовити природного походження, мовляв запах хвої створює новорічний настрій. Проте за словами фахівців, попит на штучні ялинки щороку потроху збільшується. Головна перевага штучної ялинки &ndash; її довговічність. Штучні ялинки практичні, мобільні і прослужать вам не один рік. При цьому сьогодні багато моделей штучних ялинок практично не відрізняються від натуральних. Та я не про це. <br />Як виявилося, традиція ставити ялинку до Нового року та Різдва в Україні з&rsquo;явилася досить давно, ще 5 000 років тому. Легенда говорить, що  племена гунів, що жили на  півдні Правобережної України близько ІІ-VI ст. мали бога Йерлу, котрий у найперший день року приходив на землю. У цей день потрібно було ставити в будинку ялинку, яку вважали священним деревом. <br /><br />]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Syrochok</dc:creator>
<pubDate>Sat, 26 Dec 2009 21:28:21 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Тернопільська зима</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/1361-ternopilska-zima.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/1361-ternopilska-zima.html</link>
<description><![CDATA[<p>Скоро Новий рік. Чомусь за купою роботи навіть не помітила, що до свята залишилось так мало. Може б і взагалі забула, якби не сніг, яким так щедро засипало наш Тернопіль. Білий сніг &ndash; як чистий аркуш, на якому ми в черговий раз напишемо наші новорічні обіцянки та надії, такі ж правильні і праведні, як і щороку. &nbsp;&bdquo;Щоб на Новий рік було краще, як торік!&rdquo; Ці сподівання гріють наші серця, дозволяють впоратись з холоднечею надворі і холодом в душі. Забуваємо проблеми і негаразди. Попереду &ndash; свята!</p>]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Miss_Parker</dc:creator>
<pubDate>Mon, 21 Dec 2009 01:20:55 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Аналіз кінохроніки &quot;Сражение за Тарнополь&quot;</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/1079-analiz-kinoxroniki-srazhenie-za-tarnopol.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/1079-analiz-kinoxroniki-srazhenie-za-tarnopol.html</link>
<description><![CDATA[Передмова. Неодноразово проглянувши хроніку роблю висновки:<br /><br />Зйомки відбувались в квітні 1944 року, більшість фрагментів знято після закінчення бойових дій.<br />Хроніка не є прямим відображенням бойових дій, але достатньо відображає атмосферу тих днів.<br />Зйомки в основному відбувались в смузі дії 302 стрілецької дивізії поолковника А.І.Кучеренка.<br />]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Miss_Parker</dc:creator>
<pubDate>Sun, 06 Dec 2009 22:17:31 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Свічка на підвіконні</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/909-svichka-na-pidvikonni.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/909-svichka-na-pidvikonni.html</link>
<description><![CDATA[Коли сіла писати цю статтю, зрозуміла, наскільки важко мені буде. Ні не морально,навіть не тому що пишу про справді страшну трагедію. Мабуть кожній психічно і морально здоровій людині стає щонайменше моторошно при навіть скромній спробі осягнути навіть не масштаб злочину, а сам абстрактно сприйнятий факт, що таке відбувалося. Чому абстрактно? Тому що залишились лише архівні фото та документи, до яких мало хто має доступ. Немає могил і місць пам'яті, немає крематоріїв і таборів, як в Освенцімі чи Майданеку.<br />Що ще є? Статті в газетах, які вже стали традиційними для кінця листопада. Випуски теле і радіо новин присвячені Голодомору 1932-1933 років, які аж розпирає від пафосу: <strong>"Засвіти свічку! Це знак нашої пам&rsquo;яті. Це святий вогник, який зігріє душі загиблих. Це світло очищення задля нашого майбутнього." </strong><br />Тому і важко писати на цю тему, бо усвідомлюю, що кожне моє слово може звучати так само фальшиво, а якщо не писатиму в слізливо-солодкому тоні, то - ціничними. <br /><br />]]></description>
<category><![CDATA[Історія]]></category>
<dc:creator>Miss_Parker</dc:creator>
<pubDate>Fri, 27 Nov 2009 13:38:39 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Тернопільські кнайпи, кав'ярні, ресторації</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/738-ternopilski-knajpi-kavyarni-restoraciyi.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/738-ternopilski-knajpi-kavyarni-restoraciyi.html</link>
<description><![CDATA[В нашому місті у всі часи вміли файно забавлятися. Для цього надавалися розмаїті заклади громадського харчування. В тій справі піонером був у половині ХVIII ст. Відомий власник міста <strong>Станіслав Потоцький</strong>. Він збудував по вул. Валовій ґуральню, пивзавод і холодник, а нижче - кабальну корчму, яку міщани влучно назвали <strong>"пропинація"</strong>. В ній орендарі охоче частували українських міщан, а згодом за випиті в борг кварти смаги виселяли їх з вул. Руської на Оболоня. Іноземці, що заселяли центр Тернополя, розбудовували нові готелі, крамниці, броварні, винарні, шинки.]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Amber</dc:creator>
<pubDate>Fri, 20 Nov 2009 23:45:26 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Як колись хворіли і лікувались в Тернополі</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/689-yak-kolis-xvorili-i-likuvalis-v-ternopoli.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/689-yak-kolis-xvorili-i-likuvalis-v-ternopoli.html</link>
<description><![CDATA[Вже у 1856 році службу здоров'я у Тернопільському округу представляли: 2 шпиталі, 9 лікарів та 19 хірургів.<br />У книжці Антоні Шнайдера (1866 рік) про міста і містечка Галичини знаходимо такі відомості про стан медицини в Тернополі: у місті було три шпиталі &mdash; міський (на 70 ліжок), військовий і єврейський (на 50 ліжок). Службу здоров'я представляло 5 лікарів, 9 хірургів, 17 акушерок, а всього у місті тоді було 39 лікарів. У той час у Тернополі діяло 2 аптеки. Зауважимо, що пологових будинків, як таких, тоді не існувало, а дітки народжувались вдома під пильним наглядом кваліфікованих акушерок (у складних випадках підключалися хірурги-акушери). Преса зафіксувала цікавий випадок. У 1901 році на Загребеллі (тепер цю частину міста називають мікрорайоном "Дружба") народилися... сіамські близнюки! На жаль, акушерові-хірургу Ґольду, незважаючи на всі зусилля, не вдалося врятувати їхні життя.]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Amber</dc:creator>
<pubDate>Thu, 19 Nov 2009 01:06:10 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Моє місце самотності…</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/688-moye-misce-samotnosti.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/688-moye-misce-samotnosti.html</link>
<description><![CDATA[<span style="font-family: decor; font-size: medium;"><span style="font-family: decor; font-size: x-small;">
<p><span style="font-size: small;"><span style="font-family: arial, helvetica, sans-serif;">&ldquo;Шановні пасажири, будьте обережні! На другу колію від перону прибуває пасажирський потяг №726 &ldquo;Львів-Одеса&rdquo;, зупинка потяга - 20 хвилин. Нумерація з голови потяга &rdquo;, &ndash; починається маленька метушня, кожен хапає свої валізи та спішить до свого вагона, за кілька хвилин потяг починає потихеньку їхати, через якийсь час його вже не видно, а на пероні з&rsquo;являються нові люди, звучить нове оголошення  і все знову починається спочатку.&nbsp;</span></span></p>
<br /></span></span>]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Syrochok</dc:creator>
<pubDate>Wed, 18 Nov 2009 16:18:31 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Тернопіль – місто фонтанів!</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/528-ternopil-misto-fontaniv.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/528-ternopil-misto-fontaniv.html</link>
<description><![CDATA[<p><span style="font-size: small;">Фонтани вже давно стали невід&rsquo;ємною частиною нашого міста. Дитячий сміх, морозиво, надувні кульки&hellip; та шум фонтану &ndash; солодкі спогади дитинства! На жаль, сьогодні не всі фонтани діючі, але ті, що працюють варті того, щоб затриматися біля них на хвилину, вслухатися в плескіт води та забути про всі турботи.</span></p>]]></description>
<category><![CDATA[Історія]]></category>
<dc:creator>Syrochok</dc:creator>
<pubDate>Mon, 09 Nov 2009 18:05:36 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Чому вулицю назвали Дівочою?</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/484-chomu-vulicyu-nazvali-divochoyu.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/484-chomu-vulicyu-nazvali-divochoyu.html</link>
<description><![CDATA[Чому вулицю назвали Дівочою?<br />В місті Тернополі є багато красивих проспектів, вулиць та провулків. Частина з них названі іменами видатних осіб, героїв або людей, які зробили значний вклад  в розвиток міста, наприклад, вулиця І. Франка, А.Малишка, А. Шептицького, Э. Коновальця  і т.д., а частина була названа так давно, що походження назви не збереглося документально, а залишилося тільки в пам&rsquo;яті деяких людей. <br /><br /><br />]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>Syrochok</dc:creator>
<pubDate>Thu, 05 Nov 2009 18:35:30 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Битва за Тернопіль 1944р.</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/galery/56-bitva-za-ternopil-1944r.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/galery/56-bitva-za-ternopil-1944r.html</link>
<description><![CDATA[<object classid="clsid:d27cdb6e-ae6d-11cf-96b8-444553540000" width="425" height="344">
<param name="allowFullScreen" value="true" />
<param name="allowscriptaccess" value="always" />
<param name="src" value="http://www.youtube.com/v/ptxYF-oiIw0&amp;hl=ru&amp;fs=1&amp;" />
<param name="allowfullscreen" value="true" /><embed type="application/x-shockwave-flash" width="425" height="344" src="http://www.youtube.com/v/ptxYF-oiIw0&amp;hl=ru&amp;fs=1&amp;" allowscriptaccess="always" allowfullscreen="true"></embed>
</object>]]></description>
<category><![CDATA[Фото, відео]]></category>
<dc:creator>NTer</dc:creator>
<pubDate>Wed, 14 Oct 2009 15:49:45 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Земле моя Тернопільщина</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/galery/55-zemle-moya-ternopilshhina.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/galery/55-zemle-moya-ternopilshhina.html</link>
<description><![CDATA[<object classid="clsid:d27cdb6e-ae6d-11cf-96b8-444553540000" width="427" height="346">
<param name="allowFullScreen" value="true" />
<param name="allowscriptaccess" value="always" />
<param name="src" value="http://www.youtube.com/v/pGaj6cdrN4M&amp;hl=ru&amp;fs=1&amp;" />
<param name="allowfullscreen" value="true" /><embed type="application/x-shockwave-flash" width="427" height="346" src="http://www.youtube.com/v/pGaj6cdrN4M&amp;hl=ru&amp;fs=1&amp;" allowscriptaccess="always" allowfullscreen="true"></embed>
</object>]]></description>
<category><![CDATA[Фото, відео]]></category>
<dc:creator>NTer</dc:creator>
<pubDate>Wed, 14 Oct 2009 15:45:27 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Яке ж старе місто без старих підземель</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/10-yake-zh-stare-misto-bez-starix-pidzemel.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/10-yake-zh-stare-misto-bez-starix-pidzemel.html</link>
<description><![CDATA[<div class="objectNote"><span style="color: #804040;"><span style="color: #804000;">Старі підземні ходи Тернополя, це якраз та частина його іторії, яка побудована саме в основному на легендах і думках, аніж на реальних фактах. Звичайно колись невелике оборонне місто-фортеця, яке обмежувалося з заходу &ndash; ставом, зі сходу &ndash; територією сучасної вулиці Валової, не могло не мати підземних ходів, які б могли вивести чільників міста, в разі його захоплення ворогами, в безпечне місце. Отож наявність підземних ходів в місті &ndash; це, скажім, так легендарна аксіома. Ходи мусіли бути, але куди і звідки вони вели &ndash; не ясно.<br /></span><br /></span></div>
<div class="objectText"><span style="color: #804000;">Давні дослідники, та і сучасні археологи-аматори, схиляються до думки, що всі ходи сходилися на території перед Замком &ndash; сучасному майдані Волі. Звідти, так звані, глобальні ходи вели в різні кінці міста. Більш менш достовірна інформація про такий хід від майдану до так званої Середньої церкви &ndash; знаної тепер як &bdquo;Зелена церква на Руській&rdquo;.<br /><br />Також є дані про хід в невідомому напрямку від воєводського будинку &ndash; тепер обласної прокуратури.<br /><br />Певні дослідження доводять, що ходи в Тернополі були розміщені в формі пятикутної зірки, з центром - Замком. Найсуперечнішим в історії міста є наявність ходу від Замку, попід став, до Загребелля. Фактично такий варіант втечі з міста був би набеспечнішим для городян. Однак важко уявити можливість глобального ходу під водним плесом.<br /><br />Однак те, що ходи в центральній частині міста були &ndash; не береться заперечувати ніхто. В районі ринку в минулому столітті відкопали стару криницю, яка служила вентиляцією підземелля. Провалля то тут то там, проявляються в Тернополі і досі. Однак зараз вже ніхто не береться досліджувати що це &ndash; глобальний хід, що вів за місто, чи залишки старого глибокого льоху, яких було багато в той час, коли центр міста заселяли торговці-євреї.</span></div>]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>NTer</dc:creator>
<pubDate>Mon, 28 Sep 2009 00:37:15 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Як тернополяни могли франківчанами стати</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/9-yak-ternopolyani-mogli-frankivchanami-stati.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/9-yak-ternopolyani-mogli-frankivchanami-stati.html</link>
<description><![CDATA[Аби закінчити вже з назвою Тернополя, варто нагадати ще одну, чи то легенду, чи бувальщину про можливість її зміни. Кажуть троха старші і троха розумніші люди, що Тернопіль з приходом "совітів" міг легко отримати назву Івано-Франківськ. Власне і Тернополем місто стало називатися вже після звільнення його від фашистів - до того його назва писалася через "а" - Тарнопіль.]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>NTer</dc:creator>
<pubDate>Mon, 28 Sep 2009 00:35:53 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Легенда про Терну і Апполінарія</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/8-legenda-pro-ternu-i-appolinariya.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/8-legenda-pro-ternu-i-appolinariya.html</link>
<description><![CDATA[Спеціально до свята весни &ndash; ще одна легенда про походження назви міста: Легенда про Терну і Апполінарія]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>NTer</dc:creator>
<pubDate>Mon, 28 Sep 2009 00:32:37 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Легенда перша - Тарнавський чи Тернове поле</title>
<guid isPermaLink="true">http://nter.net.ua/histori/legend/7-legenda-persha-tarnavskij-chi-ternove-pole.html</guid>
<link>http://nter.net.ua/histori/legend/7-legenda-persha-tarnavskij-chi-ternove-pole.html</link>
<description><![CDATA[<div class="objectNote"><span style="color: #804000;"><img src="http://test.olegromaniv.com.ua/uploads/posts/2009-09/1254086367_000.jpg" border="0" alt="alt" align="left" />Офіційно зараз місту Тернопіль 469 років. Як то кажеться, "по-документах" місто почало історію в 1540 році. Тоді ці місця належали Польщі. Король саме тоді видав краківському управителю Яну Тарнавському право володіти територією теперішнього Тернополя, та закласти тут замок. Замок, за ідеєю, мав захищати Польщу з південно-східної сторони, від нападу татар.<br /><br /></span></div>
<div class="objectText"><span style="color: #804000;">
<div><span style="color: #804000;">Очевидно, що саме своєму засновнику - Яну Тарнавському місто і завдячує своїй назві. До радянських часів назва міста писалася саме через "а" - Тарнопіль. Хоча всезнаючим людям відомі і інші версії походження назви Тернополя. Найпопулярніший варіант: назва Тернопіль пішла від словосполучення "тернове поле". Історично все склалося, згідно ціього варіанту, приблизно так:<br /><br /></span><em><span style="color: #804000;">Людські поселення на місці теперішнього міста були із сивої давнини. По двох боках ріки Серет, користуючись плодючими землями, великою рибою та чисельним птаством, розкинулося два поселення - Сопільче і Топільче. Чому саме одне з них звали Сопільче - легенда не розкриває. Зате назва Топільче пояснюється по простому - там жили люди, які прийшли з полів.</span><br /><br /><span style="color: #804000;">- То ті люди з полів, тополяни, то з Топільча, - так говорили про них. Однак, як то завше ведеться, довго Сополянам і Тополянам жити в щасті не дали. Ворожі навали вщент спалили ці поселення. Кого не взяли в ясир - ті потікали по лісах. Довгий час на місцях спалених поселень ніхто не селився. Спалені хати заросли чагарником - тереном. Перші ж люди, що після розрухи насмілилися поселитися сюди - так і жили серед терену - очистивши від кущів тільки невеликі, потрібні їм ділянки. Відновлене ж поселення назвали Терновим полем - Тернополем</span></em></div>
</span></div>]]></description>
<category><![CDATA[Історії, легенди]]></category>
<dc:creator>NTer</dc:creator>
<pubDate>Mon, 28 Sep 2009 00:14:36 +0300</pubDate>
</item></channel></rss>