Маленька кімнатка. Ніч. Пусто, лише хтось сидить на ліжку. Людина починає плакати.
В той самий момент, та ж сама кімната з іншої точки зору

Чавлю полуницю руками
Її кров бризкає мені в обличчя...........

Одного вечора, до патологоанатома прийшла дівчина з пакетом мяса. Пакет був настільки переповнений, що з нього лилась кров, та виднілись частини плоті.

Щастя – це коли небо затягується темно-димовим кольором. Щастя – це коли важко дихати під полотном невідомого художника.

Годинник методично та з притаманною йому педантичністю розбазарював секунди, що осипались зі циферблату та із звичним цокотом розбивались об дерев’яну підлогу. Кімната напівтемна та пуста. Бліде світло освічувало постать господаря помешкання, що скам’яніла на дивані у вітальні. Сьогодні середа, листоноша завжди запізнюється в середу. Хоч містечко їхнє було зовсім невеличким, на те щоб обійти всі помешкання тікало багато часу. Його дім був на окраїні, його вулиця переходила у ліс. До нього поштар приходив в останню чергу.

Cьогодні майже кожен другий інтернет-користувач веде свій блог у Живому Журналі чи на іншому інтернет-ресурсі. У будь-якому разі, майже кожен знає, що таке блог. Та далеко не кожен здогадується, що його писанину в мережі колись можуть опублікувати, або, ще краще, відзначити премією. Звісно, нагорода, про яку йдеться, нині не надто відома, але, зважаючи на песимістичні прогнози щодо подальшого існування традиційних книг, фільмів та телепрограм, має усі перспективи стати популярною.

На роздуми про літературу в мережі, мене надихнула звична паперова книжка Харукі Муракамі. Характерною рисою стилю цього письменника є те, що практично в усі свої твори він "вплітає" джазові композиції. До кожного важливого епізоду вказується назва пісні. От і прийшла в голову думка, що непогано було б не тільки це читати, але й чути. А поки шукала в інтернеті Гарі Мура, зрозуміла, що зручно було б мати отаку-от електронну книжку, в якій в потрібний момент починає звучати музика, з'являється картинка і т.д. Адже є технічні та програмні рішення, які дозволють це зробити.

Писати кров’ю на стіні
Ті мрії що не збулися в мені
З троянд робити ляльки-вуду
Собі казати: більш не буду:

Для когось здіймати з неба зірки,
В очах від сліз витирати дірки,
З термометра ртуть сипати в чай
Замість того щоб просто сказати: бувай

Не буду курити, сміятись, писати,
Співати, гуляти, парфуми купляти
Не хочу - нічого - нікого й - ніяк
Прожити би зиму ……нехай абияк

Залізти-сховатися-вкутатись-вснути
В тепло, як в берлозі спокоєм окутись
Мовчати і спати. І так до весни.
В старій батареї, як фільми дивитися сни

тепер апріорі ТИ МІЙ