Від погодних умов у нас залежить близько 35% дорослого населення. Серед 50-60-річних їх вже 40%.
Лікарі кажуть, що найбільша кількість геомагнітних катаклізмів припадає на березень-квітень і вересень. Проте навіть при перших лютневих потепліннях немало тернополян відчули, наскільки це неприємно — залежати від примх погоди.
— Навіть взимку, в сезон застуд і сильних морозів, я почувалася здоровішою та активнішою, ніж зараз, у відлигу, — каже 38-річна тернополянка Світлана Вітик. – Цілими днями може боліти голова, постійно почуваюся втомленою, буває важко зібратися з думками. Ніколи не вважала себе особливо залежною від погоди, але інших причин такого стану нині не бачу. Адже загалом я здорова – лише півроку тому, влаштовуючись на нову роботу, проходила медогляд.
Страждає і молодь
Першопричина змін у погоді — геомагнітні бурі (зміни у магнітному полі Землі внаслідок зміни сонячної активності, — прим. ред.), пояснює директор інституту медико-біологічних проблем медуніверситету ім. І.Горбачевського, завкафедрою фізіології Степан Вадзюк.Уже як вторинні явища ми отримуємо зміни атмосферного тиску, вологості, температури та інше.
— Наша кафедра проблемами метеозалежності займається вже доволі давно, — каже професор Вадзюк. — Ми з’ясували, що навіть серед тих, кому ще немає й 25-ти, є близько 10% метеозалежних. При змінах погоди у них погіршувався не лише фізичний стан, а й увага, мислення та пам’ять.
Є, до речі, навіть статеві відмінності у тому, як люди реагують на зміну погоди, додає професор. У жінок у такі дні більше виражені процеси збудження. Натомість у чоловіків переважають процеси гальмування.
З віком стає гірше
Зі збільшенням віку відсоток метеочутливих зростає, продовжує пан Вадзюк.
— Від народження ми пристосовуємося до змін погодних факторів, — пояснює лікар. — У молодості цього зазвичай не відчуваємо, бо адаптаційні механізми, тобто здатність пристосовуватись, допомагають підлаштовуватися до навантажень, що виникають внаслідок змін у природі.
Натомість у процесі старіння організму пристосовуватися стає важче. І реакція на погоду — головний біль, слабкість, сонливість, дратівливість — свідчить, приміром, про “збої” в роботі нервової системи, зокрема про порушення процесів збудження та гальмування.
Також метеочутливими часто є ті, хто страждає від хронічних хвороб серцево-судинної, дихальної та нервової систем. При зміні погоди у них загострюються симптоми цих захворювань.
— Цікавим є й той факт, що зміну погоди одні відчувають напередодні самих змін, інші — саме у день зміни, решта — на другу-третю добу, — зауважує пан Вадзюк.
Треба тренуватися пристосовуватися
Аби легше реагувати на зміни погоди, лікар радить метеочутливим людям насамперед дбати про підтримання здатності свого організму пристосовуватися до зовнішніх умов.
— “Стрибки” атмосферного тиску супроводжуються зміною насичення повітря киснем, — зауважує Степан Вадзюк. — Аби полегшити свою реакцію на таке, організм варто заздалегідь призвичаювати до зменшеного вмісту кисню в повітрі.
Серед найпростіших способів — регулярні та різноманітні фізичні навантаження. Так, за спостереженнями працівників кафедри фізіології, ті люди, які регулярно займаються фізкультурою, мають помітно сильніший адаптаційний потенціал ніж ті, хто зовсім забув про вправи. Перші показують і кращі результати у розумовій працездатності.
— Корисними будуть і системи дихальних вправ — із затримкою дихання, зміною його глибини та частоти. Наприклад, за методом Бутейка, — додає лікар.
Тип погоди визначають також температурний фактор і вологість. Аби покращити свою адаптацію до таких змін, не варто забувати про звичайне загартовування — повітряні ванни, холодний чи контрастний душ.
Якщо дискомфорт застав зненацька
Щоправда, більшість метеозалежних все ще не думають про профілактику, і в дні зміни погоди таки відчувають болісний дискомфорт.
— У таких випадках допомога залежить від того, яким є основне захворювання, — пояснює пан Вадзюк. — Так, у людини з гіпертонією в день підвищення атмосферного тиску, звісно, болітиме голова. І анальгін їй не допоможе — потрібно прийняти ліки для зниження тиску. І навпаки, при пониженні атмосферного тиску сильний головний біль можуть відчувати гіпотоніки. Їм теж не варто чекати полегшення від знеболювальних, а слід повернути свій тиск до норми.
У ці дні не варто переїдати і перевантажуватись
У дні змін погоди лікарі радять зменшити як фізичні, так і розумові та психоемоційні навантаження. А ще — бути особливо уважними до харчування й не переїдати.
— Краще вживати вітамінну їжу рослинного походження та пити достатню кількість чистої води, — радить Степан Вадзюк. — Перевагу краще надати тим продуктам, які містять вітамін С. Саме він потрібен для синтезу глюкокортикоїдів — гормонів, що забезпечують хорошу адаптацію організму. Однак ще раз наголошу — краще подбати про профілактику, аніж вже у сам день магнітної бурі гарячково шукати чудодійний спосіб, аби полегшити свій стан. Про свої природні захисні механізми слід дбати заздалегідь.
“Травяний чай не варто пити довше, ніж два тижні...”
Найбільше серед тих, хто страждає на залежність від погоди, — людей із серцево-судинними захворюваннями.
— За останні десять років метеозалежних побільшало, — зауважила головний консультант медичного центру народної медицини “Зелена планета” Марія Тройчак. — Але з такими проблемами можна і треба боротися.
Найпростіший народний засіб, за словами фітотерапевта, — яблука. Два яблука на день відновлюють фізичні сили та покращують розумову діяльність. Також вони нормалізують вміст холестерину і чистять судини.
— Піст також має велике значення для очищення організму та відновлення сил, — продовжує Марія Тройчак. — Причому, окрім утримання від певної їжі, мають бути й роздуми над Божим Словом.
Загалом раціон потрібно збагачувати вітаміном С і рутином. Вони, як додає жінка, зміцнюють стінки судин. Дуже позитивно впливає на організм і вживання щодня одного зубця часнику. Це не зашкодить навіть тим, у кого хвора підшлункова. Корисно їсти взимку і ягоди калини. Це добре впливає на роботу серця і допомагає очищувати судини.
— Не варто забувати і про повноцінний сон, — продовжує пані Тройчак. — Деякі токсичні речовини вивільняються і виводяться тільки під час сну. Однак вживати снодійні не раджу — вони блокують роботу центральної нервової системи та понижують імунітет.
Печінка та підшлункова, за спостереженнями лікаря, нині забруднені мало не в кожного. У молодих людей, які відчувають хронічну втому, як каже жінка, зазвичай є порушення в роботі щитовидної та підшлункової залоз.
— Свій стан можна покращити навіть у домашніх умовах, — розповідає пані Тройчак. — Наприклад, випиваючи склянку очищеної води, у яку додають ложку яблучного оцту чи вичавлений з дольки лимона сік. Щоправда, це раджу лише тим, хто не має виразки чи підвищеної кислотності шлунка. Їм, якщо цукор у крові — в нормі, замість оцту слід додавати чайну ложку меду. Мед розчиняють у воді звечора, а розчин випивають вранці.
Тим, хто не має проблем із жовчним міхуром, продовжує фітотерапевт, добре вживати лляну чи оливкову олію: 1 ст. ложку на день — за півгодини до прийому їжі.
— Навіть молоді люди тепер мають проблеми із водним обміном, — помітила пані Тройчак. — Прокидаючись вранці, помічають, що обличчя набрякле, запухле. Це означає, що погано працюють нирки. Корисними їм будуть ниркові збори або ж узвари із сухофруктів — дикої яблуні та груші. Тим, у кого хвора підшлункова, добре до сухофруктів додавати квітку чорнобривця.
А для ранкового збадьорення фахівець радить пити свіжовичавлений морквяний, буряковий соки чи сік із селери.
Якщо ж у день зміни погоди людина таки почувається зле, найкраще пригодувати збір із суміші материнки, водяної м’яти, листя шипшини, лучної конюшини й чорної смородини.
— Столову ложку такої суміші заливають 250 г окропу, настоюють і вживають по третині склянки тричі на день за півгодини до їжі, — радить пані Тройчак. — Це допоможе як тим, у кого понижений тиск, так і тим, у кого він підвищений.
Лікар пояснює, що підвищений тиск — у тих, у кого забруднені судини. Їх потрібно чистити, вживаючи спеціальні трав’яні збори. Від пониженого тиску зазвичай страждають ті, у кого хвора підшлункова. Для них особливо корисними будуть чаї з чорнобривців. Але не варто піднімати тиск кавою — вона, пояснює лікар, засмічує судини. Краще час від часу використовувати настоянки ехінацеї чи елеутерокока.
— Утім, з лікувальною метою чаї, відвари чи настоянки із будь-якої трави можна вживати не довше двох тижнів поспіль, — застерігає пані Тройчак. — Згодом треба зробити перерву. Адже будь-яка рослина може нашкодити, якщо вживати її неправильно і тривалий термін.