Вже кілька років пан Вітович та ще близько 250-ти тернополян-прихильників органічного землеробства намагаються обробляти землю по-іншому. Потреби орати землю, переконують вони, немає. Достатньо розрихлювати. Міжряддя вкривати товстим шаром соломи чи сіна, а підживлювати та боротися зі шкідниками — препаратами лише біологічного походження.
— Чим займається ваша організація?
— Клуб органічного землеробства започаткував київський підприємець Петро Трофименко. Тернопільський осередок має на меті збирати разом підриємців, котрі працюють у сфері сільського господарства та цікавляться вирощенням екологічно чистих продуктів.
— Які основні правила органічного землеробства?
— Ще на початку дев’яностих стали популярними книги Володимира Мегре, у яких пропагували принципи гармонійного співіснування людини з природою. У результаті людина отримує не лише екологічно чисті продукти харчування, а й добре здоров’я для себе та своєї сім’ї. Головна рекомендація сім’ям — відновлювати родові садиби, повертатися до життя на природі. У таких умовах виростатимуть і здорові діти.
— Наскільки сучасна людина в змозі реалізувати такі ідеї?
— Звісно, реальність вносить свої поправки. Я, приміром, зараз живу в Тернополі, й для роботи на землі маю не так і багато часу. Але надалі таки планую повернутися до неї ближче.
— Якісь перші практичні кроки в цьому напрямі вже робили?
— Потрапивши на лекцію в Тернополі франківчанки Оксани Соколан, почув дуже багато інформації про вирощення чистої продукції, про застосування біопрепаратів замість хімічних синтетичних засобів. Переконався, що це доволі просто.
Найперше правило — потрібно відновити гумусний шар грунту. Ми хвалимося, що в нас найродючіша земля, але самі ж її губимо, коли неправильно обробляємо. Так, під час перевертання скиби земля перемерзає, у ній гинуть корисні бактерії. Адже на поверхні живуть ті, яким потрібне повітря, а під землею — ті, яким повітря не потрібне. Коли ми перевертаємо скибу і все стає догори дригом — гинуть і ті, й інші.
Прихильники органічного землеробства пояснюють, що землю достатньо лише розрихлювати, не перевертаючи скиби. Причому — до семи сантиметрів, не глибше. Розрихлюють землю перед самим посівом. На дачній ділянці це можна робити ручним плоскорізом Фокіна — запатентованим винаходом, який зараз можна придбати і в Тернополі. Він подібний на сапку — це загострена зі всіх боків коса пластина, закріплена на держаку. Плоскорізом можна виконувати до 20-ти різних операцій — і підсапувати, і підкопувати, і розрихлювати землю.
Наступне наше правило — мульчування — після посіву землю вкривають шаром соломи, сіна чи навіть висохлими бурянами — звісно, без насіння.
А загальний наш принцип — на грядках, городі чи в саду треба більше працювати головою, а менше руками.
— Візьмемо традиційну картоплю. Як її вирощувати за вашими методами?
— У зрихленій землі прокладають рівчики, кладуть картоплю, і накривають рядок не землею, а шаром сіна до сорока сантиметрів. У сіні починає розмножуватися сінна паличка, а це один із засобів захисту картоплі від фітофтори. Члени нашого клубу вже практикували такий метод, і їхні відгуки дуже позитивні.
Коли картопля підростатиме, її не підгортають, а лише накривають міжряддя новими шарами сіна, яке поступово осідає та втрамбовується. Буряни у міжряддях через такий шар якщо й пробиваються — то дуже мало, і їх легко можна просапати чи прополоти.
— А як боретеся з колорадським жуком?
— Препаратами лише біологічного походження — на основі грибків. Найактивніше вони діють на вже дорослого жука. Інший спосіб — чергувати на городі рядки картоплі та капусти чи пряних трав. Такі культури відлякують жука своїм запахом.
— Такі методи найбільш придатні для дачників? Чи їх вже застосовують великі господарства?
— Знаю, що на Тернопіллі вже є одне господарство, де таке практикують. А в нашому клубі зараз близько 250-ти учасників. Це — дачники-практики, які на своїх ділянках пробують використовувати методи органічного землеробства. Наші дачники — справжні піонери цієї справи, готові експериментувати на своїх ділянках.
— Членство у вашому клубі платне?
— Є лише одноразовий внесок при вступі — 20 грн. За ці гроші людина отримує дисконтну картку на купівлю препаратів, котрі використовують в органічному землеробстві, та брошуру з інформацією про цей метод.
— А на власних грядках ви вже спробували згадані методи?
— У такий спосіб вирощував і цибулю, і часник, і моркву. Міжряддя накривав січкою, висушеними бурянами. Помітив, що бурянів у міжряддях пробивалося через той шар помітно менше. До того ж, у землі добре зберігалася волога.
— І який мали врожай?
— Потрібно бути готовим до того, що у перші два-три роки врожайність може впасти. Адже ми звикли до тих врожаїв, які отримуємо, використовуючи, наприклад, селітру. Але вона лише сприяє збільшенню в об’ємі клітин, а смакові якості продуктів погіршуються.
Натомість у нас використовують лише 2-3-річний перегній та компост, приготовлений за так званою М-технологією, котра пішла з Японії. У ній використовують концентрат із грунтових бактерій різного типу. У такий спосіб компост готують вдвічі швидше ніж традиційно.
Звісно, скептиків нині багато. Будь-яка нова справа не може просуватися легко. Головне — що потроху збираються разом однодумці. Сподіваюся, чим далі, тим наочніші результати ми зможемо продемонструвати іншим.
Біографія
Іван Вітович народився у 1969 р. у с. Нижчі Луб’янки Збаразького району. У 1991 р. закінчив кременецький лісотехнічний технікум. Зараз працює на виробництві металопластикових вікон. Із 2008 р. активно працює у тернопільському клубі органічного землеробства.