На празник у Тернопіль з’їхалися пасічники та продавці продуктів бджільництва не тільки з Тернопілля, а й із Львівщини.
Свято організували безпосередньо на алеях Співочого поля. Продавці розташувалися двома рядами вздовж асфальтових доріжок - одні наливають мед безпосередньо з великих бідонів, інші пропонують солодкий і корисний продукт уже розлитий у банки.
- Який тобі мед подобається? - запитує 11-річного сина тернополянка Ірина. - Пробуй і вибирай.
Хлопцеві почергово капають на зовнішню сторону руки квітковий, липовий, гречаний мед. Він ще вагається, але, зрештою, обирає квітковий. Поряд діти розглядають вміщену у скляний контейнер рамку з бджолами - частину вулика. Його привезли спеціально, щоб маленькі тернополяни побачили, звідки береться мед.

- Бабцю, а тобі не страшно? Тобі не страшно? - повторює запитання онук до літньої жіночки.
Після третього-п’ятого повтору та підходить до рамки і видає: “Я вже нічого не боюся”.
Інші присутні посміхаються. А от пасічники не втомлюються пояснювати, чим відрізняється липовий мед від гречаного, чим корисний мед із квітів.
- Гречаний мед містить багато заліза і піднімає гемоглобін, а липовий найкраще вживати під час лікування застуди, грипу, ангіни, - розповідає 69-річний пасічник Василь Гуляк із Золочівського району. - Квітковий, весняний, мед корисний для серця і внутрішніх органів, він заспокоює нервову систему.
Пан Гуляк займається бджільництвом із семирічного віку, з 1948 року.
Тернополянин Григорій Остапишин придбав один літр липового меду, незважаючи на те, що під час свята ціни на цей продукт варіювали у межах 50-60 грн.
- Використовую для лікування застуди, кашлю, - говорить чоловік.
Батько та син, Іван і Михайло Дедьо із Теребовлі також привезли на празник у Тернопіль різні види меду, у тому числі сотовий.
- Маємо дві пасіки: у Підгайчиках та Боричівці. Батько займається бджолами з 18 років. Він 1953 року народження, - каже Михайло Дедьо.
До речі, мед у рамках, за словами чоловіка, тернополяни купують найчастіше для дітей.

А от родина Когутів привезла мед, свічки, віск та прополіс із села Лежанівка Гусятинського району.
- Ми - уже третє покоління пасічників, - говорить Теодор Когут, який стоїть за прилавком із дружиною Оксаною. - Найбільше беруть мед, але продаємо і свічки. Самі вивчали, як їх робити, експериментували. Вони - з натурального воску.
І справді, на свічки від пасічників тернополяни під час Свята меду дивилися радше як на екзотику. Та ще більше вражала усіх закрита поліетиленовою кришкою літрова банка із мертвими бджолами.
- Мертві бджоли використовують для настоянок на спирті, - говорить дружина пасічника зі Зборівщини і сваха пасічника із села Козівка Тернопільського району пані Галина. - Я чоловікові тільки допомагаю, але біля нього вже прочитала дуже багато книжок про пасіку. Надзвичайно корисний і прополіс.
Отож, тернополяни на свято Успення мед не тільки купували, а й мали змогу послухати цілі імпровізовані лекції про його користь. Зрештою, й окрім меду було що розглядати: вироби з дерева, глини, скла, бісеру, паперу, розмаїті вишиванки - від асортименту просто очі розбігалися. Перерву у ходінні рядами цього своєрідного ярмарку тернополяни, здається, робили тільки для того, щоб відійти за порцією безплатного кулішу. Святу завадив тільки рясний дощ.