
Словник законодавчих термінів: «Роботодавець» - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
Роботобравець :) законодавчо «Найманий працівник» - фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.
Гаразд, з поняттями більш-менш зрозуміло, один працює, другий ту працю використовує.
Найманий працівник окрім праці ще має право на відпочинок, право на безпечні умови, на об'єднання в профспілки, на участь в управлінні підприємством, на матеріальне забезпечення в старості, у разі хвороби, втрати працездатності та інші права, встановлені законодавством України.
А роботодавець, у свою чергу, має право на працівника, який працюватиме чесно та сумлінно (ст. 139 КЗпП), буде виконувати вимоги внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватиметься трудової дисципліни, берегтиме майно підприємства, проявлятиме ініціативу та навчатиметься.
А хіба для того, аби Роботодавець мав подібного, взірцевого працівника, йому не потрібно працювати? Ще й як... Найматися теж не до усякого підемо, правда ж? І директору варт потрудитися, аби на ринку праці (наголошую - ринку!) вторгувати собі достойного.
Отже виходить, і один, і другий мав би повноцінно використовувати своє Право на працю - одне з пріоритетних прав, закріплених в Конституції України. І тоді їм буде щастя. А на практиці виходить не завжди ось так радісно. Про сумні причини небажання працювати, співпрацювати, творити, про можливі та невикористані ресурси, про мотивацію інших, стимуляцію себе на цих сторінках сайту. Звісно, тут ще знайдете місце для ПРАЦІ. І вже для винятково працьовитих - місце для НАВЧАННЯ.
З повагою, Тетяна Гудзюк, редактор сторінки «Робота»,
співзасновник ТзОВ «Компанія «МИ».