Два «Танго» на одній сцені

Два «Танго» на одній сцені

Двоє Артурів намагються нав'язувати свої принципи і все шукають якусь "ідею", дві Алі, схожі немов рідні сестри, два Стоміля, що живуть у власному світі, два Едика... два спектаклі, дві мови, два народи на одній сцені одночасно. Враження й емоціії не помножені на два, а сильніші, мабуть, в сотню разів.

 

 

 

Виявляється, сеанс одночасної гри буває не тільки в шахах. В неділю 12 вересня це довів режисер драмтеатру польського міста Ельблонга Мірослав Сєдлер. Він узяв, та й вивів на сцену разом українських та польських акторів:

Артур - Віталій Зубченко, Томек Чайка

Аля - Олена Складан, Сава Фалковська

Едек - заслужений артист України Ігор Сачко, Маріуш Міхальський

Стоміль - заслужений артист України Іван Ляховський, Леслав Осташкевіч

Елеонора - Ірина Складан, заслужена артистка України Наталя Маліманова

Євгенія (бабця) - заслужена артистка України Марія Гонта

Євгеніуш ( дядечко) заслужений артист України Богдан Стецько

 

 

 

Відразу обмовимося, що сталася це незвичайна подія не випадково. Справа в тому, що театри давно дружать, і в обох ось вже п'ять років успішно йде вистава «Танго» за однойменною п'єсою Славоміра Мрожека. До речі, обидві постановки здійснив Мірослав Сєдлер. Він же придумав «скомбінувати» героїв так, щоб на сцені одночасно грали два акторських склади - український і польський.

"Танго" - вистава для тернопільської публіки добре знайома, а тому незнання польської мови не стало для публіки проблемою у розумінні суті. Зрештою, ми мали змогу переконатися, наскільки близькими є ці дві мови. Та й найважливіші моменти були поставлені таким чином, що актори доносили до глядачів зміст п'єси на двох мовах одночасно.

Ця постановка – щось цілковито інакше і в іншому ключі, ніж те, що ставили на нашій сцені досі. Ніби залишаються усі питання й проблеми, що піднімались у звичній нам виставі "Танго" - традиції, догми, конфлікт поколінь, перевернута логіка, обивательські штампи... Це все вже неодноразово переживалось і переосмислювалось. Але й є щось таке, від чого емоції аж зашкалюють, і приходить усвідомлення усых людських дивацтв, смыючись над якими, хочеться плакати.

Одразу видно, яка титанічна робота стоїть за цією постановкою. Режисерська робота, гра акторів, світло і музика, продуманість декорацій до найменшої дрібнички...

Ми можемо лише подякувати та чекати наступних подібних проектів.

Тетяна Крушеницька

Автор: NTER | Дата публикации: 13.09.10 |

Комментарии

Комментировать

ВКонтакте
FaceBook