Без сумніву, усі ми  хотіли б жити у гарному й чистому місті, милуватися зеленню, квітами, ошатними вуличками. Натомість маємо те, що маємо.

Вулиці, тротуари і околиці Тернополя заполонили пляшки, соняшникове лушпиння, обгортки і поліетилен.  Між тим всім - таблички, борди і сіті-лайти із закликами від міської влади чи громадських організацій: "Не ламайте, не смітіть, не псуйте.. ."  Здається, ми звикли до них, і перестали помічати. Як і мотлох під ногами.

Час від часу чергові сміттєві купи  потрапляють до кадру і публікуються в мас-медіа та соцмережах. І щоразу звучить коментар: "А куди ж його дівати, смітників нема". Не знаєте?

Так ось. Двірники Тернополя вам розкажуть: місце для сміття - смітник, або власна кишеня.  Або сумочка. Або просто донесіть його в руках до найближної урни чи додому.

Сподіваємося, що це прочитають і запам'ятають всі ті, хто щодня проходить повз "філософський" камінь, встановлений на подвір'ї школи №6. Саме на ньому, замість звичних для тернополян висловлювань древніх мудреців та філософів, оселився цей крик душі місцевих комунальників.