Тернопільське кантрі

Тернопільське кантрі

Недільний вечір. Переповнена людьми вулиця Сагайдачного. Двоє чоловіків, "ковбойського" вигляду і абсолютно флегматична кудлата собака, котру потім в розмові охрестили "австралійською вівчаркою".

Їх музика... Вона вириває тебе з лінивого ритму вечірнього Тернополя і ти вже ледь стримуєшся, щоб не піти до танцю.

Сотні перехожих проходять повз... Цок-цок, цок-цок - вибивають власний ритм каблучки. Хтось вдає, що не помічає музик, хтось зупиняється на хвильку чи просто усміхається. Кидає кілька копійок до капелюха... Всі такі різні. І - однакові. Адже ховаємося за брендами одягу, за дзеркальним склом модних окулярів, втрачаємо здатність до спілкування, вміння радіти звичайним моментам життя. А вуличні митці – вільні. Через їх музику ми теж отримуємо свободу, очищуємось, виходимо за рамки сірої буденності.

Тетяна Крушеницька

Фото та відео - Сергій Гаркус

Автор: NTER | Дата публикации: 18.04.11 |

Комментарии

Комментировать

ВКонтакте
FaceBook