2019-02-19 07:03:03 У Тернополі закінчився місячник контролю за роботою громадського транспорту, та почалось активне обговорення його результатів у соцмережах. Вирішив і я собі грунтовно розібратися у тому хто винуватий, та що робити.
Для початку підняв законодавство, адже кожен з нас має певні права та обов'язки.
Економіка у нас базарна, тому постало логічне запитання "Що купує пасажир?". Закон каже, що пасажир купує право на безпечне та якісне перевезення. А квиток на проїзд - документ, який підтверджує факт укладення договору перевезення. Також закон каже, що за безквитковий проїзд відповідальність несе пасажир. Погодьтесь, логіка закону очевидна - якщо громадянин хоче бути обманутим, то це його право. Зрештою, як Ви можете скаржитись на неякісно надані послуги, якщо навіть не маєте документу який би посвідчував оплату цих послуг? Висновок - не чекайте поки водій Вам дасть білет. Вимагайте його.
Хто що купує - розібрались. Наступне запитання. Якщо Ви придбали послугу і маєте документ який це посвідчує, - чому мовчите, якщо Ваші права порушують?
а) Не хочете псувати собі нерви за 2,50грн.?
- Тоді спробуйте порахувати скільки грошей Ви заплатили за неякісні послуги перевезення протягом місяця.
б) Захистом прав мають займатись (органи місцевого самоврядування, міліція, санстанція і т.д)
- Вони займуться. Якщо Ви поскаржитесь. Якщо ж Ви не скаржитесь - то хто окрім Вас знатиме про проблему? Бурчання у соцмережах закон за скаргу не вважає.
P.S. Розбираючись з законодавством, правами, обов'язками і заборонами, просидів цілу ніч. Алгоритми малював, формули виводив. Дійшов до висновку, що у Тернополі практично відсутні проблеми з перевезенням у громадському транспорті. Можу довести математично. За деякими джерелами, місячний пасажиропотік Тернополя - близько 4млн пасажирів. Згідно твердження начальника управління транспорту, комунікацій і зв’язку Тернопільської міської ради Ігоря Мединського, на гарячу лінію міської ради надійшло 53 скарги на роботу громадського транспорту.
Внаслідок простої арифметики отримуємо відсоток пасажирів незадоволених наданими послугами - 0,001325% . Щасливе місто, щасливі люди.
В Україні практично вся сфера обслуговуання така, бо всі хто тут працює відчувають себе безнаказаними. Люди, чим більше ми будемо на них жалітися, тим більше в нас шансів що їх заставлять дотримуватися і порядку і ввічливості. Не дав шофер здачу — поскаржились перевізнику, нахамили в банку чи на пошті — дзвонимо на гарячу лінію, неохайна офіціантка — кличемо менеджера чи власника. Якщо ми не заставимо їх працювати як належить, то цього більш не зробить ніхто.
Куди жалітися? В маршрутці дуже рідко можна номер перевізника побачити, вони або дрібнесеньким шрифтом написані, або взагалі не відповідають дійсності.
Можна на гарячий номер міськради 15-80. Вони заключали договора з перевізниками хай розбираютьсятепер.
Міська влада моніторить все, що пишуть в інтернеті, в тому числі в соцмережах. То чого би їм не прислухатися. Це виглядало б цивілізовано. Бо якщо всі тернополяни почнуть телефонувати, то на них диспетчерів не хватить.
«Міська рада моніторить» розмішили до ікоти. Вони тільки постійно жаліються що грошей нема. Цивілізовано якраз звонити і доставати їх своїми скаргами. Тоді і статистика щасливих пасажирів буде іншою.
лох це судьба